вчити
Смотреть что такое "вчити" в других словарях:
вчити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
додівчити — чу, чиш, док., зах. Вийти заміж незайманою … Український тлумачний словник
дівчити — дівчит, Ол. Дівувати, не виходити заміж … Словник лемківскої говірки
додівчити — дівчу, Вр. Зберегтись дівчині до вінчання … Словник лемківскої говірки
учити — I = вчити (кого передавати комусь знання, навички тощо), навчати, навчити; підковувати, підкувати (додатково, посилено навчати / давати спеціяльну підготовку); школити (суворо вчити) II ▶ див. вивчати 1), вивчати 2), наставляти, повчати … Словник синонімів української мови
Украинская держава — У этого термина существуют и другие значения, см. Украина (значения). У этого термина существуют и другие значения, см. Украинская держава (значения). Украинская Держава укр. Українська Держава II Гетманат … Википедия
вивчати — а/ю, а/єш, недок., ви/вчити, чу, чиш, док., перех. 1) Навчаючись, набувати певних знань, відомостей в якій небудь галузі; опановувати щось. || Науково досліджувати. || Набувати майстерності у чомусь. 2) Учачи, запам ятовувати, засвоювати. 3)… … Український тлумачний словник
висварювати — юю, юєш, недок. 1) див. висварити. 2) мисл. Вчити молодих мисливських собак виконувати всі вказівки господаря … Український тлумачний словник
повчати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Вчити кого небудь чогось, даючи поради, напучення, пояснюючи, показуючи; напучувати, наставляти. 2) розм. Бити, караючи за яку небудь провину … Український тлумачний словник
повчити — чу/, чи/ш, док., перех. 1) Док. до повчати. 2) Вчити, навчати якийсь час. 3) Покарати, провчити. || розм. Побити, караючи за яку небудь провину. 4) Вивчити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
